УПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

УПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Упровадження iнтерактивного пiдходу в процес навчально-пізнавальної діяльності учнiв має необмеженi можливостi в досягненнi практичної мети навчання української мови та літератури. Для того, щоб успішно навчатися, учнi мають брати активну участь у навчальному процесі. Отже, у процесi власної діяльності використовую різні методи навчання.

      Мозковий штурм є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною формою інтерактивної діяльності. Уявімо, існує факт, явище, поняття, що учні їх не знають чи не розуміють повністю. Учитель шляхом питань, натяків, логічних висновків, висловлювань доводить їх до самостійного усвідомлення ідеї, факту, тобто заповнення «інформаційної прогалини».

      Часто використовую роботу в парах. Учні не розділяються, а об’єднуються в групи та пари! Об’єднані в малі творчі колективи, учні згодом стають професіоналами, здатними співпрацювати в команді.

             Робота в групах є не менш цікавою. У таких формах теж присутня подвійна спрямованість. По-перше, школярі працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловлювати власні думки, мобілізувати знання, виявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. По-друге, після закінчення роботи групи розпочинають дискутувати, обмінюватися думками та аргументами. У такий спосіб до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети, що повинна бути доцільнішою, ніж в іншої групи. Мета вчителя при цьому полягає в тому, щоб вірно організувати й контролювати роботу груп, а також об’єктивно оцінити їхні результати, намагаючись акцентувати увагу не на бажанні бути кращими, а на досягненні поставленої мети.

Під час використання методу «Майстерня лінгвіста», учні виконують роль мовознавців, лінгвістів, наукових працівників. Завдання надзвичайно різноманітні: дослідження тексту, лінгвостилістичний чи ідейно-художній аналіз тексту.

 «Словесне багатоборство». Це теж завдання для лінгвістів. Кожна група отримує, наприклад, речення, а до нього 5-7 завдань.

Наприклад, розглядаючи тему «Дієприслівник», можна запропонувати: закінчити речення; підкреслити дієприслівники, з'ясувати, чи входить до складу звороту; поставити розділові знаки; пояснити написання не з дієприслівниками; виконати морфологічний розбір.

«Музей помилок». Учні – музейні працівники. До них потрапляють якісь реліквії, але час наклав свій відбиток – зітерто частини речень, нечітко написані слова, відсутні розділові знаки, переплутано місцями слова, коли склеювали аркуш. Завдання – відтворити текст, пояснити помилки, виправити їх. А ще іноді потрібно відредагувати текст-переклад з давньої мови, виконаний не досить грамотними дослідниками.

«Мистецтво красномовства». Учні-журналісти, письменники. Завдання – написати творчу роботу, статтю, репортаж, узяти інтерв'ю... Може пропонуватися лише тема роботи, а можуть – опорні слова чи сполучення слів, залежно від бажання вчителя і можливостей учнів.

        «Інтелектуальна розминка». Культура мовлення.Розглядаючи типи односкладних речень, узагальнюємо знання, відповідаючи на запитання: У яких стилях найчастіше використовуються означено-особові речення? Неозначено-особові? Узагальнено-особові? Безособові?Інфінітивні?
      Варіант «Пилка-2» передбачає роботу групами з 4-5 осіб. Уся команда працює над одним і тим же матеріалом. Але при цьому кожен член групи отримує свою підтему та стає експертом з певного питання.       
      Ще однією з форм групової роботи є «рольова гра». За наявності ситуації, що максимально наближається до реального життя, необхідних базових знань та творчого підходу, рольова гра відтворює інтерактивність під час уроку. Так, метою гри-суду за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного є розкриття характеру головного героя роману у всій його психологічній складності; учні з’ясовують причини, що привили Чіпку до морального падіння, виправдовуючи або засуджуючи його вчинки.

            Ефективним є проблемне навчання.  Для  полеміки  вибираю  те,  що  може  викликати  труднощі  в розумінні авторської позиції, схвилювати. Ось низка проблемних питань, над якими  була  організована   робота:  «Григорій  Многогрішний  –  український супермен чи приклад для наслідування?», «Палагна  –  кат чи жертва?», «Чи зуміли вирватися брати Половці із «подвійного кола»?»
       Дискусiя – це активне висловлювання власних думок, тобто без інтерактивності вона просто неможлива. Учні отримують можливість не тільки здобути нові знання, а й використати, активізувати вже наявні. На уроках використовую наступні види дискусії: згода – незгода,  капелюх з квитками,   відповіді по колу, дебати, форум.

Метод проектів є дієвим засобом формування компетентності учнів.  Проектна технологія використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу. Метод проектної технології використовую на завершальному етапі вивчення будь-якої теми програми, наприклад, «Творчість Михайла Коцюбинського», а також довготривалий

проект: «200 років Великому Кобзареві».

У процесі  організації навчальної діяльності  прагну  гнучкості у виборі

прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які «оживлюють» уроки, при  цьому  враховую  навчальні  потреби  дітей,  їх  індивідуальні  здібності.

Виявляючи  пізнавальний  рівень  кожного  учня  й  класу,  планую  свою

діяльність у відповідності з цим. Це допомагає досягти певних результатів як із слабкими учнями, так і сильними.

            

Ефективним  для   виявлення  та  розвитку  творчих  здібностей  учнів

середнього  шкільного  віку  є  проведення  уроків-подорожей,  рольових  ігор, уроків-фестивалів,  уроків-вистав,  уроків-вікторин.  Для  дітей  старшого шкільного  віку  більш  цікавими  є  нестандартні  уроки,  які  сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей:  інтегрований  («Павло  Тичина.  Збірка «Перемагать  і  жить»,  урок-пошук  («Пошуки  сенсу  життя  героями драматичної  поеми  Лесі  Українки  «Бояриня»,  «Пошуки  щастя  героями повісті  М.Коцюбинського  «Тіні  забутих  предків»,  урок-відкриття,  урок-дослідження («Що є добром для героїв роману «Марія»  У.Самчука?»,  урок-портрет «Яскравий світ художнього слова Л.Костенко»).

  Отже, у процесі  організації навчальної діяльності  прагну  гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які «оживляють» уроки, при  цьому  враховую  навчальні  потреби  дітей,  їх  індивідуальні  здібності. Виявляючи  пізнавальний  рівень  кожного  учня  й  класу,  планую  свою діяльність у відповідності з цим. Це допомагає досягти певних результатів як із слабкими учнями, так і сильними.

ВИСНОВКИ

       Сьогодні суспільству необхідно мати випускника, який не тільки знає і  вміє  здійснювати  якісь  операції,  а  людину  компетентну,  в  якій  поєднано

освіченість і соціально-культурна поведінка, ініціативність, здатність

працювати  в  групі,  прогнозувати  й  досягати  своєї  мети.  Важливо

формувати навички  й  компетенції,  які  випускник  зможе  реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

      Готуючись  до  кожного  уроку,  прагну  зробити  процес  навчання

багатоаспектним:  виробити  в  учнів  уміння  грамотно  писати  і

висловлюватись,  емоційно  розповідати,  доречно  підібрати  слово  у  певній

ситуації,  передати  своє  ставлення  до  зображуваного  тощо. 

       Учитель  не  повинен  зупинятися  ні  на  своєму  навчанні,  ні  в  своїй

творчості,  ні  в  оволодінні  новими  методами  і  прийомами.  Якщо  педагог

припинив  своє  творче  зростання,  значить,  він  перестав  жити.  Саме  про  це писав і Б.Степанишин: «Творчість учителя-словесника треба розуміти не як суцільні  методичні  новації,  а  як  постійне  прагнення  уникнути  трафарету, одноманітності,  що  вбиває  дитячий  інтерес».

Тому в подальшій педагогічній діяльності ставлю такі завдання:

-  розвиток  особистісних  здібностей  і  інтересів  учня,  створення  умов,

необхідних  для  самопізнання,  самовираження,  самовдосконалення,  що

забезпечує успішну адаптацію в соціокультурному середовищі регіону;

-  якісне навчання української мови та літератури з використанням таких

принципів:

•  гуманізація,  диференціація  навчання  з використанням інтерактивних методів роботи;

• розвиток творчих здібностей учнів, загальнокультурного рівня;

•  виховання  творчо  активної  особистості,  здатної  співпереживати, співчувати.

Вирішення  цих  завдань  через  урок  й  позакласну  роботу  –

найважливіший елемент моєї педагогічної діяльності.