Українська література уроки у 5 класі

Урок  на тему Слово у житті людини. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи, українська література 5 клас

Мета: закріпити вивчене раніше про усну народну творчість; дати учням поняття про значення термінів «образне слово», «фольклор»; донести до свідомості учнів роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу; ознайомити їх із різними видами мистецтва; навчити дітей любити книгу, прищепити їм навички «культурного читання».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, українські народні казки, ілюстрації до казок, плакати «Книга — джерело знань», «Література — вид мистецтва».

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Виклад нового матеріалу

Книга — скарбниця людських знань, неоціненне духовне багатство кожного народу. Без книг не можна стати освіченою, культурною людиною.

Серед величезної кількості різноманітних книжок значне місце посідають твори художньої літератури.

Література — це мистецтво слова, вона в художній формі відображає життя народу засобами мови. Головним предметом зображення в літературі виступає людина.

Письменник, змальовуючи людей і їхні долі, змушує читача задуматися над життям, спонукає виховувати себе, наслідувати героїв, що полюбилися.

Специфіка мистецтва полягає в тому, що вона змальовує життя в образах. Образ людини (персонаж) — це художнє конкретно-чуттєве змальовування людської особи. Автор може змальовувати образ предмета, явища, природи. В основі художнього образу лежить дійсність. Художній образ — персонаж, людина.

Художні образи — це словесне відтворення різних подій, предметів, уявлюваних письменником.

Буваючи в полі влітку, ви, мабуть, бачили жайворонка, чули його спів. Жайворонок — пташка.
Коли ж Малишко пише: «Сивий жайворонок клепче срібні дзвони в небесах»,— то це вже художній образ. У літературних творах усе замальовується за допомогою словесних художніх образів.
Усі види мистецтва відображають життя в художніх образах по-різному. Види мистецтва є такі:

• Декоративно-прикладне (оздоблення предметів).
• Архітектура.
• Живопис.
• Графіка.
• Скульптура.
• Музика (звуками).
• Хореографія (мистецтво танцю).
• Театр і кіно (використовують елементи всіх видів).
• Художня література (за допомогою слова).

Лише художня література є одним із видів мистецтва, що образно відтворює життя за допомогою слова, мови. Літературні образи створюються за допомогою мови.

Образ — це просто копія чи фотографія якогось життєвого факту чи людини. Письменник немовби заново створює життя і показує його в рухові.

До художньої літератури належать різні твори (оповідання, повісті, п’єси, вірші тощо), в яких описується природа, розповідається про життя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ.

Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність: людей, стосунки між ними, різні явища природи. Все побачене й почуте він обдумує і визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також, що важливе. У всіх творах письменник зображує важливі, характерні події, явища, риси вдачі людей, малює словами художні образи.

Читаючи художню літературу, ми глибше пізнаємо світ та людське життя.

У літературній творчості важливе значення має слово, через яке письменник відображає всю різноманітність людського життя. Слова, вжиті не в прямому, а в переносному значенні, дають змогу стисло і влучно характеризувати якусь важливу рису людини, явище, предмет, подію, чітко виявляти своє ставлення до них. При цьому слово, ознаки якого переносяться на інше слово, втрачає своє самостійне значення, цікавить нас лише своєю вторинною ознакою, ніби підпорядковується тому слову, на яке переноситься ця ознака. Вживання епітетів, порівнянь, гіперболи, метафор, алегорії збагачує нашу мову. Без них мова була б значно біднішою.

На відміну від літератури усна творчість — це творчість не окремих осіб, а багатьох людей, народу. Здебільшого бувало так: якусь пісню якісно складав один талановитий народний співець, згодом ім’я співця забувалося, а його пісня, сподобавшись багатьом людям, передавалася з уст в уста, з покоління в покоління. Під час усної передачі ця пісня не могла лишитися такою, якою була спочатку. Нові співці вносили в неї щось від себе, удосконаливши її. Таким чином творцем пісні ставав великий колектив людей.

Так складалися не тільки пісні, а й фольклорні твори. Тому фольклор — творчість колективна.

Усна народна творчість виникла і розвинулась у зв’язку з працею людей, вона нерозривно пов’язана з життям, думками і прагненням трудового народу.

Фольклорно твори з’явилися задовго до того, як було знайдено письмо. Століттями вони поширювалися усно. Пізніше їх почали записувати письменники, вчені або інші грамотні люди. Деякі народні твори, зокрема прислів’я і пісні, дослідники знаходять у дуже давніх рукописних книжках. До наших днів дійшли також окремі рукописні фольклорні збірки, укладені двісті-триста років тому.

Письменники завжди збирали і записували народні казки, прислів’я, пісні, дотепні вислови, завдяки чому вони виникали постійно і повсюдно. Створюються вони й тепер. Є вже багато збірок, в яких уміщені казки, прислів’я, загадки.
Такі книжки користуються великою популярністю в народі.

Усна народна творчість, що виникла задовго до художньої літератури, була і є невичерпним джерелом творчого натхнення для письменників усіх часів і народів.

Так, саме на ґрунті народної пісні й думки виріс поетичний геній Т. Шевченка. їхній вплив відчувається у творчості І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, А. Малишка та взагалі багатьох відомих письменників минулого і сучасного.
Народна творчість — безцінне надбання, народний скарб, в якому зосереджена мудрість віків.

IV. Бесіда за запитаннями

1. У яких казках дійовими особами є: Маруся, батько, пан? (Розглядаємо ілюстрації.)

• Кіт, Пес («Кіт та Пес»)
• Лисичка, Журавель («Лисичка та Журавель»)
• Лебідь, Рак, Щука («Лебідь, щука і рак»)

2. Хто автор цих казок? (Народ)

Учитель. У казці «Мудра дівчина» показано, як народ прославляє мудрість, кмітливість і розум селянської дівчини. Ми із симпатією і любов’ю ставимось до неї, а до пана — з ненавистю, огидою.

3. Хто з вас читав раніше казку «Фарбований лис»? Хто автор цієї казки? (І. Франко) (Розглядаються ілюстрацій.)

4. А хто автор казки «Котигорошко»? (А. І. Шиян)

Учитель. Найближчим часом ми з вами будемо знайомитись із казками. Вони вам допоможуть пізнати добро і зло.
З далеких часів минулого дійшли до нас і перші рукописні книги-літописи. Це найвдаліший вид літописної прози, що становить собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події. Автори літописів — літописці — розповідали про ті історичні факти, свідками чи учасниками яких вони були самі або про які дознались з інших джерел, зокрема з усних народних переказів. Початок літописання припадає приблизно на Х ст. Відомий найдавніший літопис — «Повість минулих літ». Його первісний оригінал, як вважають учені, створений словесником київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші списки, переписані та відредаговані — відомий Лаврентіївський список (1377) та Іпатіївський список.

Скарби усної народної творчості, видатні твори художньої літератури посідають важливе місце у формуванні нової всебічно розвиненої людини з передовим світоглядом. Діти! Книга, яка потрапить до ваших рук, збагатить вас знаннями про людей і про все навколишнє життя, розвиватиме у вас інтерес до життєвих явищ, прищеплюватиме вам гарні моральні почуття, стане засобом виховання.

Перед книжкою віками схиляло в шанобі голову людство, вважало її святинею.

Я впевнена, що жоден із вас не забуде тієї миті, коли вперше зостався наодинці з книжкою, навчався з нею розмовляти, відкривати кожну її сторінку, як широкі двері, в дивовижні й неозорі світи.

А хіба є серед нас такі, які б не були б вдячними й зобов’язаними книзі за те, що вона щоденно дає нашому розумові, нашому серцю неоціненну духовну силу й естетичну насолоду, без чого ми просто не були б тими, хто є.

Учитель. Діти! Візьміть у руки підручник. Притуліть його до себе. Ви відчуваєте, як із нього випромінюється тепло?
Це до вас промовляють герої літературних творів. Хочеться, щоб ви, діти, переймалися гордістю за рідну мову, і щоб для кожного з вас була святом душі та мить, коли на ваших вустах затріпоче образне слово.

V. Робота з підручником

1. Діти читають вступну статтю з підручника вголос.

2. Діти записують в зошити визначення:

а) Художній образ — це словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюваних письменником.

б) Література — це вид мистецтва, що в художній формі відображає
життя народу.

VI. Бесіда за запитаннями

1. Що таке фольклор?

2. Які види мистецтва вивчають у школі?

3. Які ви знаєте види усної народної творчості?

4. Як створюються народні пісні?

5. Які твори належать до художньої літератури?

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

 Переказувати прочитане.

Урок на тему  Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва, українська література 5 клас

Мета: визначити роль художньої літератури як мистецтва слова; види мистецтва; вміти відрізняти художню творчість від інших видів діяльності людини; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів почуття поваги, пошани до різних видів мистецтва, зокрема до книги; прищеплювати пізнавальний інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: виставка експонатів різних видів мистецтва, бібліотека творів різних художніх літературних жанрів.

Слово — це найтонший різець… Вміти користуватися ним — велике мистецтво.
В. Сухомлинський

Хто багато читає, той багато знає.
Народне прислів’я.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення плану уроку

III. Перевірка домашнього завдання

Учні зачитують дібрані висловлювання, приказки, прислів’я про слово, потім аналізують їх. У результаті цієї роботи школярі висловлюють власні думки, почуття, спостереження; перевіряється їх ерудованість, уміння грамотно та цікаво побудувати розповідь.

IV. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

• Що ви розумієте під мистецтвом? (Мистецтво — галузь людської діяльності, яка прагне до задоволення однієї з духовних потреб людини, а саме: любові до прекрасного.)
• Чому людина прагне оточити себе будь-яким мистецтвом?
•  Яка роль мистецтва у формуванні людини?
• Чи можна визначити за улюбленим видом мистецтва людини її смак?

V. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

VI. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово учителя.

Чи задумувалися ви, для чого існує мистецтво? Хто є його творцями? Причини виникнення мистецтва слід шукати у прагненні людини прикрасити себе.

Кожний народ, що відігравав роль в історії, кожна епоха доповнювала мистецтво чимось своїм.

А чи можна вважати художню літературу мистецтвом слова? Чому? Давайте поміркуємо.

За допомогою художнього слова письменники зображують важливі характерні події, явища, риси вдачі людей; розповідають про їх життя, працю, боротьбу, почування, внутрішній світ, вірування; описується природа.

Книга — це мудрий, найвірніший із джерел предмет. Вона існує повсякчасно в житті людини та допомагає їй.

2. Художня література як мистецтво слова.

Література походить від латинського літера — буква. Пряме значення цього слова — те, що написано буквами.

Література — це те, що створене письменниками і записане на папері.

Які ви знаєте жанри художньої літератури? (Казки, оповідання, байки, повісті…)

Книга — це скарбниця людських знань.

Запис у зошиті:

Книга — то геніальний витвір людського розуму, вона розширює наш кругозір, духовно збагачує людину В ній — мудрість поколінь, почуття людей, їх сокровенні мрії. Тому кожна людина, яка дбає про підвищення своєї культури, повинна спілкуватися з книгою. Гарна книга — часом найкращий твій наставник. Кожен письменник, починаючи працювати над твором, вивчає навколишню дійсність, обмірковує побачене й почуте, визначає що важливе, характерне, а що випадкове, другорядне.

У літературних творах за допомогою художнього слова можна змалювати все доступне розуму та уяві людини: події минулого і сучасного, предмети, явища.

Художня література — вид мистецтва, що відображає дійсність засобами слова в образній писемній формі.

Письменник малює картини життя образно, за допомогою творчої уяви; літературні твори ми сприймаємо почуттям, серцем. Наприклад, ви бачите на небі хмару — це предмет природи. Коли ж художник зобразить її на картині або поет напише:

Хмаринка в небі голубім
Пливе, як мрія, одиноко…
(А. Малишко)

І це буде також образ хмарки — живописний і літературний.

3. Види мистецтва.

Мистецтво розподіляють на два вида:

• тонічні (поезія, музика);
• образні (архітектура, скульптура, живопис з його галузями).

До обох видів належить сценічне, ораторне та хореографічне мистецтво.

Кожний вид мистецтва моделює світ у художніх образах властивими лише йому засобами і на відповідному матеріалі:

а) в образотворчому мистецтві вони створюються нанесенням ліній, рисок, крапок, плям, фарбами різних кольорів на полотно, папір, дошку;

б) скульптурний образ створюється вирізуванням ліній, кутів, округлостей, виїмок на дереві, камені, мармурі;

в) музичний — сполученням звуків різної висоти, сили, тембру.

• Який же вид мистецтва, на вашу думку, є найдовершенішим? Чому?
• Назвіть вид мистецтва, від якого ви отримуєте найбільшу насолоду, задоволення? Вмотивуйте власну думку.

4. Обговорення прислів’їв про книги.

Які ви знаєте прислів’я, де зазначається важлива роль книги?

Пропонуємо проаналізувати зміст наступних прислів’їв:

• Книга вчить, як на світі жить.
• Дім без книги — день без сонця.
• Купиш хорошу книгу — придбаєш розумного друга.
• Сонце освітлює людині шлях, книжка дає їй крила.

VII. Закріплення опрацьованого навчального матеріалу

Бесіда за питаннями, які учні ставлять одне одному:

• Що ми розуміємо під мистецтвом? Яке його призначення?
• Яка роль мистецтва слова?
• Як художня література пов’язана з іншими видами мистецтва?

VIII. Підсумок уроку

Завдяки книжці ми переносимося в інші епохи, заглиблюємося в долю героїв творів, разом з ними радіємо та сумуємо, переборюємо найтяжчі випробування.

Книга виховує в нас любов до рідного краю, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури; навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Вона вчить бути чесними, працьовитими, добрими.

IX. Визначення рівня навчальних досягнень учнів

X. Домашнє завдання

Прочитати міфи і легенди українців, вміти виразно їх переказувати.

Урок на тему Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про Всесвіт і людину, українська література 5 клас

Мета: дати учням початкове заняття про міф і міфологію; розповісти про те, як і коли виникли міфи, про світове значення міфології та її вплив на розвиток мистецтва; розвивати асоціативне мислення учнів, творчу уяву, вміння давати стислі логічні відповіді на питання; виховувати інтерес і шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Обладнання: книжкова виставка різних видань міфів Древньої Греції, ілюстрації до міфів, репродукції картин на міфічні сюжети, міфологічний словник.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

…Знати дохристиянські вірування неодмінно треба, бо без них нема можливості зрозуміти… історію культури і історію літератури, заснованих на духові народу.
Митрополит Іларіон.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети уроку

Запишіть у зошиті тему…

Метою нашого уроку є… 

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Міф походить від грецького «мітхос», що означає «слово» - це давні за походженням сказання про богів, різні фантастичні історії про казкових героїв, напівбогів, потвор, «чудеса».

Міфологічне мислення — це спосіб сприйняття Всесвіту думкою і почуттям, тобто науково й образно водночас.

2. Бесіда на перевірку уважності учнів

• Які причини виникнення міфів?
• Чи можна їх назвати явищами мистецтва слова?
• Згадайте, міфи яких народів вам відомі?

3. Слово учителя.

Давньоруські міфи дуже схожі на біблійні історії про створення людини з глини, із землі, із праху: «І створив Господь людину із праху земного».

За одним із варіантів української легенди, Бог намагався виліпити людину з тіста. Звідси і прислів’я: «Побачимо, з якого ти тіста!»

Так людина і з’явилася на світ. А щоб вона ожила, вдихнув у неї Господь душу.

У давніх слов’ян часто душа уявлялася як вогонь (іскра, яку запалило Сонце). Життя людини можливе було до тих пір, поки горіло це внутрішнє полум’я. Недарма у нас до цього часу зберігся вираз: «Погасло життя».

А хто ж править долею людини, відміряє їй строк для життя? Давні слов’яни вважали, що це Род — «батько» всього видимого і невидимого. Коли народжувалася дитина, його майбутня доля записувалася до книги Роду. Звідси вираз: «На роду написано».

У Роду є помічниці-рожаниці, дві діви: Доля і Недоля — щастя і нещастя, вдача і невдача. Вони пряли нитку життя кожної людини.

Отже, наш світ — світ гармонії і контрастів, у якому є день і ніч, світло і темрява. Боги часто втручаються в життя людей, задовольняючи свої інтереси, амбіції, а то й просто розважаючись. Разом із тим їм хочеться поваги від людей, їх жертвоприношень. Тому у світі людей із самого початку з’явилося добро і зло (гріх); в боротьбі добра і зла людина живе і понині.

Міфи відобразилися в обрядових піснях різних народів, зокрема у народних обрядах українців — колядування, щедрування, свято Івана Купала.

Міфи виникали в час, коли в людей було ще недостатньо розвинене абстрактне мислення й дуже примітивне уявлення про навколишній світ і коли вони відчували безсилля перед стихійними силами природи.

Міфологія — це основа мистецтва різних народів, цим словом називають і сукупність міфів якого-небудь народу, і науку, що вивчає міфи.

Майже у кожного народу зберігаються перекази, в яких дійсне історичне переплітається з недійсним вигаданим; трапляються дива, де діють не лише люди, а й фантастичні істоти безсмертні боги, напівбоги, фантастичні тварини.

— Розглянте картини, малюнки, що представлені на дошці. Яких незвичайних істот ви побачили? Опишіть. (Циклоп, Кентавр, крилатий кінь Пегас, сузір’я Сфінкса — левицю із жіночою головою, Химеру — з головами Лева, кози та зміїним хвостом, сирена — напівжінка-напівптах, Горгона).

4. Слово вчителя.

Так один за одним народжуються слова-міфи, що переростають у розповіді про вищі істоти, котрі подібні до людей. Історія знає кілька стародавніх цивілізацій зі своїми богами і героями, з власними тотемами (жива істота чи якийсь символ, що вважається священним) і табу (релігійні заборони, порушення яких каралося богами). Міфи зближувалися з релігією, тому в давніх релігіях богів було багато. Якщо розподілити всі міфи за їхнім змістом, то можна визначити чотири різновиди:

1) пояснювальні, що тлумачать виникнення якогось явища природи чи людського суспільства;

2) оповідальні, в яких викладаються вигадані історії про сиву давнину;

3) міфи про виникнення світу або його створення надприродними істотами — богами;

4) міфи, в яких діють герої-напівбоги, пращури історичних людей.

5. Словникова робота:

На дошці записані визначення понять. Читає учитель. Учні читають мовчки. Закриваю визначення і даю можливість сказати його по пам’яті.

Міф (від грец. слово, переказ) — форма мислення стародавньої людини, яка передує мистецтву.

Міфологія — сукупність міфів якого-небудь народу, наука, що вивчає міфи.

6. Бесіда:

• Що в перекладі з грецької означає слово «міф»?
• Що таке міф, міфологія?
• Що давні люди виражали у міфах?
• Які імена персонажів міфів ви запам’ятали?
• У чому ви вбачаєте схожість міфів різних народів світу?
• Які різновиди міфів визначають за їхнім змістом? Закріплення поняття про міф.

7. Складання таблиці «Різниця між міфом і казкою».

Роздано заздалегідь надруковані картки, де впереміш записані особливості казок і міфів (легенд).

Завдання: записати до зошита у дві колонки відмінності міфу і казки.

Казка

Міф (легенда)

• Невизначеність місця і часу дії. • Персонажі максимально типізовані, відсутня індивідуальність. • Обожнювання природи більшою чи меншою мірою. • Зображення фантастичних подій. • Сприймається слухачем як фантастика, вигадка, розповідається для того, щоб розважитися або з метою повчання. • Можлива велика кількість епізодів, прозова форма

• Зображуване (незвичайне і фантастичне) претендує на певну достовірність у минулому. • Персонажі — конкретні люди зі своїми іменами і психологічними особливостями, але володіють незвичайними здібностями, надприродними якостями. • Природа не обожнюється, хоча окремі міфологічні мотиви й образи зберігаються. • Зображення незвичайних подій, наявність чудодійних предметів, перевтілення. • Незважаючи на вимисел, сприймається слухачем як достовірна розповідь. • Стисле зображення лише одного епізоду, прозова форма

6. Стислий переказ учнями прочитаних міфів. 

IV. Підсумок уроку

Міфи допомагають нам зрозуміти історію культури й історію літератури, заснованих на дохристиянських віруваннях народу.

Чудеса, що мене чекають у міфі, перевершують усякі чудесності казки. А завше постачають їй матеріал чудесності (Аза Тахо-Годі).

V. Домашнє завдання

Прочитати українські міфи

Урок на тему НАРОДНІ ЛЕГЕНДИ «ПРО ЗОРЯНИЙ ВІЗ», «ПРО ВІТЕР», «ПРО ВОГОНЬ», українська література 5 клас

Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз», «Про вітер», «Про вогонь» реальні та фантастичні елементи людської поведінки, риси характеру, давні уявлення про добро і зло, їхню роль у житті людини; формувати навички виразного читання, переказу легенд близько до тексту; виховувати позитивні риси характеру, допитливість.

Обладнання: різні видання народних легенд, ілюстрації до них.

Тип уроку: урок-дослідження.

Пустельний простір,
як душа без міфа.
Ліна Костенко

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово вчителя

Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться
Наших предків голоси…

Рядки вірша відомого українського поета Олександра Олеся звучать немов від імені кожного, хто прагнув донести до читачів дух далекого часу.

Ще з давніх-давен люди прагнули зрозуміти, звідки з’явився світ, чому ніч змінює день, від чого буває вітер, як виникає дощ.

Давні люди намагалися пояснити ці явища могутніми надприродними силами богів і духів, яким усе підвладне у світі. Так з’явилися міфи і легенди.

II. Актуалізація опорних знань

Що називається легендою?

Гра «Пізнай легенду»

Учні слухають уривки із вивчених на попередньому уроці легенд, називають їх.

III. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Постановка проблемного завдання

З’ясувати роль добра і зла в житті людини.

V. Усвідомлення й сприйняття навчального матеріалу

1. Виразне читання легенди «Про зоряний Віз» учителем і учнями.

2. Бесіда за змістом.

• Яке нещастя трапилося з людьми у невідомому краю?
• Які риси характеру мала дівчина?
• Які моменти свідчать про утворення зоряного Возу?

3. Виразне читання легенди «Про вітер» учителем і учнями.

4. Словникова робота за змістом тексту.

5. Бесіда за змістом.

• Хто заважав господареві віяти зерно?
• Як повівся чоловік із вітром?
• Як вітер помстився господареві за його вчинок?
• Яка головна думка цієї легенди?

6. Виразне читання легенди «Про вогонь» учителем і учнями.

7. Бесіда за змістом.

• Які символічні образи постали у вашій уяві?

8. Робота над ілюстраціями до народних легенд (метод «Мікрофон»),

VI. Осмислення навчального матеріалу

1. Ток-шоу «Я так думаю» (за проблемним завданням, поставленим на початку уроку).

Діти висловлюють власні думки щодо проблемного завдання та обговорюють на уроці.

2. Тестова робота за вивченим матеріалом.

1) Скільки зірок вилетіло із перекинутого глечика?

а) Сім;
б) шість;
в) вісім.

2) Який малюнок утворили зірки?

а) Човна;
б) воза;
в) ведмедя.

3) Що символізувала мала зірка?

а) Душу дівчини;
б) душу собаки;
в) душу хворого.

4) Господар розгнівався через те, що йому заважав віяти зерно?

а) Вітер;
б) дощ;
в) сніг.

5) Коли розпочалася пожежа?

а) Вночі;
б) вранці;
в) вдень.

6) Яка тема об’єднує ці легенди?

а) Так треба жити, щоб нікому зла не чинити;
б) добре ім’я — найкраще багатство;
в) ніхто не знає, що його в житті чекає.

VII. Підсумок уроку

• Яка легенда вам найбільше сподобалась?
• Якого героя ви хотіли б наслідувати? Чому?
• Який висновок ви зробили для себе, виходячи з цього уроку?

VIII. Домашнє завдання

1. Виразно читати і переказувати легенди «Про зоряний Віз», «Про вітер», «Про вогонь».

2. Інсценізувати будь-який уривок з легенди (на вибір учнів).

3. Підібрати прислів’я, співзвучні із змістом легенд.

Урок на тему Міфи і легенди українців. «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Чому пес живе коло людини?»

Мета: продовжити знайомитися з міфами і легендами українців, на прикладі програмних творів усвідомлювати роль і місце реального та фантастичного в житті, вміти переказувати ці міфи і легенди, тлумачити їхній зміст, розвивати культуру зв’язного мовлення, допитливість; активізувати прагнення учнів збагатити власні знання з метою самовдосконалення; формувати світогляд школярів; виховувати інтерес до історичного минулого нашого народу, його надбань, культури, до результатів власної праці, шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти творів, дидактичний матеріал.

Що нас так приваблює і хвилює в українських прадавніх міфах?..
Поетичне бачення світу. Це те, що ми втратили сьогодні…
З розмови міфологів

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

• Чому, на вашу думку, міфи і легенди належать до усної народної творчості?
• Що являє собою фольклористика? (Наука про фольклор, що включає в себе збирання, вивчення та публікацію творів усної народної творчості.)
• Як, на вашу думку, та у зв’язку з чим наші предки створювали міфи і легенди?
• Що ви вже дізналися про міфи і легенди як жанр усної народної творчості?
• Чому не лише в казках, а й у легендах діють герої-богатирі, лицарі? (У важкі часи протидії стихіям природи та боротьбі з поневолювачами народ підносить у своїй творчості такі риси характеру людини, як сила, кмітливість, хоробрість, любов до рідної землі. Усі герої або ж з роду велетнів, які доброзичливо ставляться до простих трудівників і захищають їхні інтереси, або ж із середовища самого народу, подібно до Кирила Кожум’яки.)
• В яких творах ми дізналися про первісні уявлення про всесвіт і людину?
• Чи простежується на прикладі українських міфів і легенд боротьба добра і зла? Доведіть власну думку.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Героями міфів були не лише явища природи, космічні планети, а й духи і боги, прабатьки родів і племен, якими часто визнавались тварини, птахи, навіть рослини. В українській міфології найчастіше це були Сокіл-Род, Сварог, Дажбог, Перун, Волос, Макома та інші.

Для того, щоб по-новому оглянути відоме в літературі, глибше зрозуміти фольклорні та сучасні твори, слід звертатися до сивої давнини, знати міфологію свого народу. Ось тому ми і вивчаємо вітчизняну міфологію, подорожуючи шляхами таємничості, загадковості, чарівності.

Сьогодні, шановні школярі, предметом нашої уваги будуть цікаві твори, з якими я пропоную ознайомитися.

IV. Опрацювання змісту програмних міфів і легенд українців

 «Берегиня»

1. Виразне читання легенди.

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Берегиня (Оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усякого зла. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Берегині започаткувався в первісні часи, протоукраїнці приносили жертви упирям і берегиням.

З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хатньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо.

Зображували її (вишивали) на білих рушниках, що вивішували над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивали на одягові, вирізьблювали на дереві (на віконцях, дверях, ґанках тощо). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях.

Традиційний малюнок Берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими рукавами. Її образ з ХІV ст. входив до українського народно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).

Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у київських князів доби України — Руси стає національним гербом.

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сповідань, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара — дочка Чорнобога — сіє на Землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів: хто відгукнеться — той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі змієм народила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу та ін.). Згідно з повір’ям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну Ніч. Давні українці щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у Воді.

Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу, один із найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними уявленнями, Сварог навчив людей варити й кувати мідь та залізо, будувати домниці, кузні і т. ін. Викував першого плуга і першу шлюбну золоту обручку.

Чорнобог — бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного царства. Згідно з повір’ям, перетворювався на Чорного лебедя, постійно воював з Білобогом.

Білобог (Дід) — головний бог добра. Один із найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям — творець Землі, Води, Світла; батько Перуна, захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди зображують Білобога у постійній боротьбі з Чорнобогом (символи боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з повір’ям, на Білого лебедя.

3. Тема: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяльність); вагомі ролі в цьому належать Берегині і Сварогу; боротьба світлого і темного.

4. Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження «темних сил», що намагалися знищити все земне (Чорнобог, Мара).

5. Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.

6. Побудова твору.

Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, з такими складовими:

Вступ: життя людей у злиднях пітьми, голоді, допомога Сварога і Берегині влаштувати людську цивілізацію.

Основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом. Закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині в людському житті.

«Берегиня» побудована як протиставлення темного і світлого, доброго і світлого.

7. Елементи чарівності у творі:

• панцирні істоти перетворилися на скелі;
• Берегиня підняла руки і ящери почали понуро відповзати;
•  народження ящерів зі смердючої твані Чорнобога і Мари.

8. Обговорення змісту твору «Берегиня». Питання:

• Що у легенді говориться про первісне людське суспільство? (Люди жили у темряві, голодні, напівголі, неосвічені, не вміли випікати хліб.)
• Про що свідчить промова Сварога до людей? («Спочатку кутини будуйте. Виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті…».)
• Яким чином Берегиня хотіла облагородити життя людей? («Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як його відбілювати та вишивати».)
• Яка загроза виникла людському суспільству? У чому це виявилося?
• Яка мета була у Чорнобога, йдучи на Землю? Прочитайте, як про це зазначено у легенді. («Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє…».)
• Чому Берегиня перемогла «темні сили» Чорнобога? Як про це зазначено у творі?(«Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати. І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор».)
• Що сталося з «військом» Чорнобога? («І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закипіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог — творець Росі — змахнув чарівною рукою своєю — і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились на скелі, що обрамили берега цієї річки».)
• Яких практичних навичок навчили людей Сварог; Берегиня? («…Як ставити хату, як піч мурувати, як жорна тесати»; ткати полотно, шити одяг, вишивати, відбілювати його.)
• Які народності згадуються у творі? (Роси, кияни, чурки)
• Як шанували люди Берегиню у власних оселях? («…вишивали Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно».)
• Чим вас вразив цей твір? У чому його повчальне і виховне значення? 

«Неопалима купина»

1. Виразне читання й переказування твору.

2. Тема: зображення боротьби мешканців Дорогобужа з польськими та угорськими завойовниками, де виявлялася мудрість, завзятість, сила волі українського народу.

3. Ідея: ствердження незнищенності української землі та її народу.

4. Опрацювання змісту твору. Питання:

• Як можна охарактеризувати дію королів по відношенню до мешканців міста Дорогобужа?
• Прочитайте, що передав посланець від оборонців міста королю. Як це зрозуміти? («Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно…. Воно горить і не згорає».)
• Що символізує рослина неопалимого зела? (Ствердження незнищенності української землі та її народу.)
• Обґрунтуйте, що на прикладі цього твору переважає — сила чи мудрість.
• Поясніть, чому неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу.
• Протиставте поведінку оборонців Дорогобужа і королів-завойов-ників.
• Що нового ви дізналися з цієї легенди?

«Чому пес живе коло людини?»

1. Виразне читання твору й переказування.

2. Додатковий матеріал про міфічне походження собаки.

Собака (дворовий). Створений дияволом з глини (Ушицький повіт); проте він є найближчою до людини твариною і єдиним його вірним та надійним другом. Зліпивши першу людину й лишивши її просушуватися на сонці, Господь приставляє сторожувати собаку.

Наведемо на доповнення одну невелику легенду, записану в Харківському повіті; про те, як собака був спочатку без шерсті, а також про вміння собак деяких порід невтомно плавати і навіть пірнати, мабуть, дали початок легенді про те, що собаки спершу жили у воді, і тільки згодом стали жити на землі.

Якщо собака риє ямки, то хто-небудь помре в домі; якщо виє — буде пожежа.

У Літинському повіті, ймовірно, під впливом біблейської оповіді про покарання пророком Єлисеєм дітей, що насміхалися з нього (Друга Книга Царів: 2, 23—24), а також під впливом апокрифічного Іnfantial Evangelium і різних легенд про перетворення дитини. Коли Спаситель ходив по землі, то в одному селі хлопчик особливо переслідував його, бігаючи за ним і гавкаючи, подібно до собаки. Спаситель прокляв хлопчика за це і перетворив на собаку.

Собаку не слід убивати з рушниці: вона зіпсується та не буде придатна вже для полювання. Якщо когось укусить собака, то треба засипати рану його ж перепаленою шерстю: це — найкращий і найнадійніший засіб. Хто обдере із собаки шкуру, тому цілий рік не можна ходити до церкви — гріх (Старобільський повіт), а якщо він колотиме після того кабана, то сало смердітиме.

3. Тема: пошуки собакою небезпечного місця для житла, яке вона віднайшла тільки поруч із людиною.

4. Ідея: уславлення людської мудрості, сили, могутності, людина — цар природи.

5. Обговорення змісту твору «Чому пес живе коло людини?» у формі бесіди за питаннями:

• Як пояснити те, що пес постійно шукав собі захисту?
• Чому одна лісова тварина боїться іншу?
• Через що лісові тварини вважають людину по відношенню до себе небезпечною?
• Які фантастичні елементи притаманні даному творі? (Тварини розмовляють, мислять.)
• Чи є у вас собака? Як ви до нього ставитесь? Чому він живе поруч з вами?
• У зв’язку з чим людина, на думку собаки, є найсильнішою з усіх тварин? А що ви про це думаєте?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування.

2. Робота на картках.

VI. Оголошення результатів роботи учнів

VII. Підсумок уроку

На прикладі міфів і легенд українців ми можемо простежити, які риси характеру притаманні нашому народу, ознайомитися з його світоглядом, віруванням, прагненням захистити рідну землю від будь-якого ворога; міфи та легенди уславлювали мудрість, порядність, доброту, видатних героїв.

VIII. Домашнє завдання

Прочитати казку «Про жар-птицю та вовка», вміти її переказувати, піготувати малюнок за змістом казки.

Урок на тему Українські народні казки. Казка «Про Правду і Кривду», українська література 5 клас

Мета: дати учням поняття казки як фольклорного жанру, розглянути будову та різновиди казок, розкрити національний колорит української казки; ознайомити учнів з народною казкою «Про правду і кривду», допомогти учням усвідомити народне уявлення про добро і зло, смішне і страшне, красиве і потворне, зосередити увагу дітей на моральних акцентах казок: боротьбі добра і зла, красивого і потворного; формувати навички виразного читання казок, знаходження і виділення в текстах тих чи інших уривків, коментування їх; виховувати людину-гуманіста, позитивні риси вдачі, бажання творити добро.

Тип уроку: урок засвоєння та усвідомлення нового матеріалу.

Обладнання: виставка збірок українських народних казок та казок інших народів світу; ілюстрації до казок; відеофрагменти казок. 

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• 3 якими творами усної народної творчості ви знайомі ще з дитинства?
• Хто розповідав чи читав вам казки?
• Які казки вам запам’яталися з дитинства?
• Як ви гадаєте, чому саме народні казки розповідають маленьким діткам?
• Чого навчають казки?
• А які казки популярні у вашій родині?

III. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Оголошення теми, мети уроку та їх мотивація. Слово учителя.

У кожного народу є свої традиції, свої звичаї, свої духовні цінності. Ними живе народ, на них виховує своє підростаюче покоління. І від того, якими є ці моральні цінності, залежить те, яким виросте покоління, які вчинки буде здійснювати, про що буде дбати.

У кожного з нас ще змалку є вірним супутником народна казка, яку підносили нам на чарівній палітрі мами, бабусі. А вони, у свою чергу, чули їх від своїх бабусь. І так казка передавалася з покоління в покоління, несучи свою неповторність, самобутність, свій яскравий національний колорит. Сьогодні на уроці ми познайомимося з однією з таких казок, на її основі з’ясуємо, що таке народна казка, яка її будова, а також розглянемо види казок. Також виявимо, чого навчають народні казки, на яких моральних рисах вони акцентують увагу читача.

2. Робота у зошитах. Запис дати, теми уроку.

3. Бесіда з учнями за питаннями:

• Чим казки відрізняються від інших творів, наприклад, оповідань?
• Чи всі події, які відбуваються в казці, є реальними?
• Хто є головними героями казок?
• Яка будова казки?
• То що ж таке, на вашу думку, казка?

Учні самостійно формулюють визначення казки.

4. Розповідь — підсумок учителя.

Ви, діти, правильно помітили, що казка — один з основних жанрів народної творчості, розповідний твір, у якому йдеться про вигадані події. Казка має свої особливості будови (зачин, кінцівка, повтори, пов’язані із символікою чисел). Розповідь казки розгорнута, з драматичною напругою подій, які закінчуються щасливо, перемогою добра над злом. Поділяються на казки про тварин, соціально-побутові та фантастичні.

Персонажі казок про тварин уособлюють певні риси характеру, хитра лисиця, недалекий вовк, боязкий заєць, вайлуватий ведмідь.

Особливостями фантастичних казок є сюжети про боротьбу зі змієм, добування предметів з чарівними властивостями (жива вода, меч-кладенець, шапка-невидимка). Героям фантастичних казок, таким, як Котигорошко, Іван — селянський син, притаманна незвичайна сила, кмітливість, винахідливість, наполегливість у досягненні мети.

У центрі соціально-побутових казок — стосунки між людьми, багатство і бідність, чесність і непорядність, працьовитість і неробство, щедрість і скупість. Соціально-побутові казки, сюжети яких взяті з повсякденного життя, зосереджені на морально-етичних проблемах. Героями їх виступають бідний селянин, кмітливий наймит, мудра дівчина, персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда.

5. Робота в зошитах. Запис визначення казки. Будова казки. Види казок. Казка — розповідний твір, переважно невеликий за розміром, у якому йдеться про вигадані події.

Будова казки: зачин, основна частина кінцівка. Властиві повтори, пов’язані із символікою чисел.

Види казок: фантастичні, соціально-побутові та казки про тварин.

IV. Робота над казкою «Про правду та кривду»

1. Виразне читання казки учнями.

2. Бесіда за текстом казки

1) Як розпочинається казка? Прочитайте зачин. Чи властивий такий зачин для казок? («Жили колись два брати: один багатий, а другий бідний, що не казати…» Такий зачин властивий для багатьох українських казок.)

2) Хто є головними героями твору? (Багатий дядько та його бідний небіж.)

3) Про що засперечалися дядько та його небіж? (Як краще жити: правдою чи кривдою.)

4) Чому багатий дядько впевнений в тому, що зараз правди немає, що скрізь панує кривда, а його небіж, незважаючи на свою бідність, впевнений, що за правдою жити легше?

5) Куди вирушили дядько зі своїм небожем?

6) Кого вони зустрічали на своїй дорозі? Які відповіді вони отримували від них?

7) Чому небіж змушений був віддати всю свою худобу дядькові? Як йому жилося після цього?

8) Як ви ставитесь до вчинку дядька, коли він забрав у хлопця всю його худобу? Чи міг би він учинити якось інакше? А як би ви вчинили у даному випадку?

9) Що є фантастичним у цьому творі? Знайдіть і зачитайте потрібний уривок?

10) Про які риси характеру хлопця свідчить цей уривок?

11) Чого зміг досягти хлопець своїм розумом, сміливістю, розважливістю?

12) Яким, на вашу думку, був із хлопця король? З чого це видно?

13) Чи зустрівся дядько зі своїм небожем? Як хлопець поставився до свого кривдника? Як би ви вчинили на його місці?

14) Яке запитання поставив король під час зустрічі своєму дядькові? То хто ж виявився правий у суперечці?

15) Чим закінчується казка? Чому з дядьком сталося нещастя?

16) Як ви гадаєте, чого навчає нас ця казка? (Правда завжди переможе кривду, хоча дорога до неї буде важкою та тернистою. Кривдники завжди понесуть кару. Жадність і бажання легкої наживи ніколи не приведе до добра.)

3. Висновок учителя за учнівськими відповідями.

Отже, дана казка нас навчає того, що людина повинна завжди жити за правдою. Вона повинна бути її вічним супутником. І лише за допомогою правди людина зможе досягти тієї мети, до якої вона прагне. А кривда, хоча вона ще існує на планеті, ніколи й нікого не доведе до добра. І тому всім людям потрібно прагнути жити за правдою. А коли до цього буде прагнути кожен, і не тільки прагнути, а й чинити відповідно, то на землі рано чи пізно все одно пануватиме правда і справедливість.

4. Робота над розглядом особливостей будови казки. Бесіда.

1) Доведіть, що даний твір — казка. (Невеликий за розміром розповідний твір з елементами фантастичного.)

2) Які елементи фантастичного зустрічаються в казці? (Зустріч з чортами, підслуховування їхньої розмови, а потім виконання всіх умов, про які йшла мова у підслуханій розмові, становлення небожа королем.)

3) Яка роль фантастичного елемента в даному творі?

4) Яке магічне число зустрічається в даному тексті? Згадайте, в яких епізодах вони наявні? (Три рази запитували, як краще жити; зустріли трьох чоловік; три чорти-слуги; три лиха, які наробили чорти людям; три дерева для того, щоб вгатити греблю; три підводи, щоб привезти ці дерева; царівна одужала через три дні.)

5) Як ви гадаєте, до якого виду слід віднести казку «Про правду та кривду»? Доведіть свою думку. (Соціально-побутова казка, тому що героями є люди, які не наділені якимись надзвичайними якостями; розкриваються взаємини між людьми.)

5. Робота в групах.

1) Група «Художники». Опишіть усно, яким ви уявляєте: група 1 — дядька-багача; група 2 — бідного небожа; група 3 — небожа-короля.

2) Група «Психологи». Порівняйте поведінку бідного небожа та небо-жа-короля. Чи змінилася вона?

3) Група «Фантасти». Опишіть, яким ви уявляєте собі життя на землі, де панує лише правда.

4) Група «Лінгвісти». Висловити власні міркування на тему «Чого нас навчає дана казка».

IV. Підсумок, оцінювання 

V. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати казку «Про правду і кривду»; навчитися переказувати її; аналізувати образ головного героя.

Урок на тему Українська народна казка «Мудра дівчина», українська література 5 клас

Мета: продовжити знайомити учнів з українськими народними казками, вчити дітей визначати головну думку твору, визначати засоби, якими у творі досягається ця мета; формувати вміння читати в особах, правильно інтонувати мову дійових осіб; виховувати здатність виходити зі скрутного становища і перемагати; поглиблювати почуття любові та поваги до батьків.

Обладнання: ілюстрації до казки «Мудра дівчина» із серії «У світі казок»; збірки українських народних казок.

Тип уроку: урок-подорож.

Мудрість — найкраще багатство.
Народне прислів’я

ХІД УРОКУ

Сьогодні у нас незвичайний урок. Я запрошую вас здійснити подорож у світ казки.

А якої казки, то ви дізнаєтесь, коли сполучите стрілочками букви і прочитаєте її назву.

Поміркуйте, про що може йти мова в казці з такою назвою. (Діти знають зміст казки, тому легко виконують завдання.)

Про дівчинку, яка була розумна, кмітлива, дуже любила свого тата і допомагала йому. Вона була з бідної сім’ї, але мудрості мала більше, аніж її дядько багатий і пан.

— Чи відповідає епіграф нашому уроку. (Так, відповідає.)

— Чому? Поясніть. (Бо не багатство красить людину, а її.мудрість.) На сьогоднішньому уроці ми поглибимо свої знання про казку,

розкриємо прекрасні риси характеру, які притаманні нам, українцям. А якщо їх бракує у нас, то ми їх запозичимо у Марусі — головної героїні нашої казки.

Отже, ви повинні:

• поглибити знання про казку, її особливості;
• уміти виразно читати казку в особах;
• любити тата, маму, своїх рідних.

II. Повторення вивченого

Для того щоб відчинилися нам двері у казку, потрібно дати відповідь на запитання.

1. Що називається казкою? (Народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події.)

2. Яку будову має казка? (Зачин, основна частина і кінцівка.)

3. На які види поділяються казки? (Казки про тварин, фантастичні, або чарівні, і побутові.)

4. А до якого виду належать казки про «Про правду і кривду» та «Мудра дівчина»? (До побутових казок.)

III. Робота з казкою «Мудра дівчина»

1. Словникова робота.

Щоб вам у казці все було зрозуміло, ми познайомимось з окремими словами і складемо з ними словосполучення.

а) Хто скаже, що називається словосполученням? (Два або кілька слів, пов’язані між собою за змістом і граматично.)

б) Де ми отримуємо знання про словосполучення? (На уроках рідної мови.) А зараз прочитайте «пірамідки» слів з дошки і об’єднайте їх правильно і за змістом і граматично:

хорт нива рундук прясти локіт полотно гребінка світлиця днище ґринджоли

прудкий колосиста високий швидко, майстерно закручений біле дерев’яна простора дерев’яне швидкі

2. Бесіда.

• Назвіть дійових осіб казки.
• Хто головний герой казки?
• Де відбуваються події?

3. Аналіз змісту казки, вибіркове читання.

• Чому виникла суперечка між двома братами? Як вони вирішили її розв’язати?
• Прочитайте, чому пан загадав братам загадку? Зачитайте її.
• Як цю загадку відгадав багатий брат? Прочитайте загадку, яку запропонувала Маруся.
• Чому пан розсердився, коли дізнався, що його загадку відгадала донька бідняка.
• Скільки ще загадок відгадала дівчинка? Прочитайте текст, де йдеться про другу й третю загадки.
• Під час читання якого епізоду ви хвилювалися, а де посміхалися?
• Якими рядками казки можна підписати ілюстрації? (Робота з ілюстраціями.)

4. Читання діалогів у особах.

Діти в парах готують виразне читання одного з діалогів. Завдання (на картках):

• вибрати потрібний тон;
• уміти переконувати, співчувати, захоплюватись, обурюватись;
• відтворити в діалогах та поведінці вдачу своїх персонажів;
• роль жестів, міміки

5. Характеристика дійових осіб. На дошці записані слова.

Маруся	Батько	Пан	Брат
добра, смілива, кмітлива, розсудлива, винахідлива, працьовита, мудра, розумна	добрий, чесний роботящий, боязливий, люблячий	ледачий, нерозсудливий, самолюбивий	зажерливий, скупий, дурний, облесливий

Учні називають їхні риси характеру, записують слова у відповідні колонки.

• Яким виявив себе пан у змаганнях з Марусею на кмітливість? Про що це говорить?
• Як би ви ще назвали Марусю, окрім мудра?

6. Діти, вам було завдання записати два прислів’я про розум і мудрість. Зачитайте їх.

• Мудрим не вродився, а навчився.
• Перед розумом і сила поступається.
• Розум за гроші не купиш.
• Розуму не позичиш.
• Око бачить далеко, а розум ще далі.
• Мудрість — велике багатство.

7. Яким відомим вам прислів’ям можна охарактеризувати основну думку казки? (Не багатство красить людину, а розум.)

IV. Підсумок і узагальнення вивченого

1. Кому симпатизує народ у казці? Над ким незлобливо кепкує або й відверто насміхається?

2. Як ви гадаєте, що схвалюється, а що засуджується?

3. Ким була Маруся для батька? Які відносини панували між ними? З чого це видно?

4. Чому батько звертається по допомогу не до поважних, досвідчених людей, а до своєї юної доньки?

5. А чи з вами радяться батьки? Чи готові ви допогти їм у скрутній ситуації?

6. Які риси характеру ви запозичите у Марусі?

7. Чи зміниться ваша поведінка після прочитання казки?

8. Чого вчить нас казка «Мудра дівчина»?

9. Які риси характеру традиційно притаманні українцям, особливо україночкам? 

V. Мотивація оцінок

VI. Завдання додому

 Намалювати ілюстрації до казки, придумати підписи (завдання індивідуальні).

Урок на тему Літературні казки. Іван франко «Фарбований лис», українська література 5 клас

Мета: познайомити учнів із тяжким дитинством І. Франка, розкрити його як письменника-казкаря, висвітлити алегорію казки, її мораль; удосконалити навички виразно читати, дати поняття про літературну казку, виховувати почуття добра, милосердя, справедливості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І. Франка, збірка «Коли ще звірі говорили», картина з комплекту «Слово і образ».

Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність.
В. Шевчук

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Затишно дітям в пазусі казок. Отак би й слухав про царя Салтана або про те, як весело козак обманював турецького султана. Про карих коней з полуменем грив, про чаклуна, що все на світі може. І хто б там що не говорив, а згине зло і правда переможе! Так сказала про казку Ліна Костенко. Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу.

Зачитується уривок з казки «Про жар-птицю та вовка».

• 3 якої казки цей уривок? Хто її автор?
• Так, це українська народна казка «Про жар-птицю та вовка».
• А які ще народні казки ви знаєте? (Діти називають.)

Отже, автор цих творів — народ. А сьогодні ми познайомимося з казками, у яких є автор. Вони називаються літературними. (Опрацьовується стаття підручника, учні виписують визначення літературної казки.)

2. І. Франко — автор казки «Фарбований лис».

Розповідь про дитинство письменника та його казки.

У творчості І. Франка є збірка казок «Коли ще звірі говорили». Серед них славетна і неперевершена казка-поема «Лис Микита», яку син письменника, Тарас, за рівнем художньої досконалості ставив на один щабель із «Зів’ялим листям» та «Мойсеєм». А сам автор писав: «…Я найбільше люблю свого «Лиса Микиту», тому що я його написав для своїх дітей…»

Казка І. Франка, яка першою відкриває для нас дивосвіт літературних творів, має назву «Фарбований Лис». Про що, на вашу думку, в ній ітиметься? Як може вона починатися?

Діти висловлюють свої думки.

У казці багато незрозумілих слів. Звернемось до Довідкового бюро? Учениця пояснює значення слів: кпити, полуда, обпатрати, мордувати, подоба, стрій, гудз, кобели, решетитися, перчислитися.

Читання із зупинками казки «Фарбований Лис» та розгляд її змісту. Поділ її на частини:

1) Лис Микита на торговищі.

2) У бочці з фарбою.

3) Переляк у лісі.

4) Микита проголошує себе царем.

5) «Справедливе» царювання Лиса.

6) Свято в лісі.

7) Загибель Лиса Микити.

Фізкультхвилинка.

3. Бесіда за змістом казки.

• Хто головний герой твору?
• Розкажіть про спосіб життя Лиса Микити. Визначте основні риси його вдачі. Підкріпіть свою думку словами із тексту.
• Поясніть, який випадок різко змінив життя Лиса?
• Якою була його справедливість? Зачитайте.
• Як розправилися звірі з фарбованим Лисом, викривши його обман?
• Як про це говориться в тексті?
• Кого й за що висміяв І. Франко в казці? Доведіть своє твердження.
• Що перемагає — добро чи зло?

Мудро колись сказав І. Франко: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до смерті».

Справді, казкові герої змалечку живуть з нами, допомагають осмислювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас.

Прочитайте ще раз слова Валерія Шевчука, що супроводжували нас протягом всього уроку, поясніть, як ви їх розумієте.

Учні розповідають.

III. Підсумок уроку

IV. Домашнє завдання

Виразно читати і переказувати казку «Фарбований Лис», намалювати до неї ілюстрацію; скласти невелику казку про пригоди домашніх тварин: «Якби звірі могли говорити».

Урок на тему I. Франко «Фарбований лис». Образ Лиса, риси його характеру, українська література 5 клас

Мета: вчити учнів давати власну оцінку вчинкам і поведінці дійових осіб, відрізняти головних персонажів від другорядних, удосконалювати вміння виразно і правильно читати казку в дійових особах, пояснювати особливості літературної казки; виховувати осмислення негативної суті лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в житті людини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: картина з комплекту «Слово і образ», ілюстрації учнів до казки «Фарбований лис», «Пам’ятка».

ХІД УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання

1. Поясніть особливості літературної казки.

2. Виразне читання казки «Фарбований лис» в дійових особах.

3. Ілюстрована вікторина, складена за матеріалами ілюстрацій із комплекту «Слово й образ» та дитячими малюнками. Питання вікторини: До яких епізодів казки І. Франка «Фарбований лис» намальовані ілюстрації?

II. Вивчення нового матеріалу, робота з підручником

1. Ознайомлення з «Пам’яткою» для характеристики образів твору.

• Уважно прочитайте твір.
• Доберіть із тексту уривки для характеристики літературних героїв. Зверніть увагу на опис їхньої зовнішності, поведінку, мову.
• Як ви ставитесь до кожного з них? Доведіть свою думку, спираючись на текст.
• Ставлення автора до героя.
• Доберіть приказки і прислів’я для увиразнення вашої характеристики.

Фізкультхвилинка.

2. Бесіда про образи казки «Фарбований лис».

• Хто головний герой твору? Назвіть другорядні дійові особи казки.
• Визначте основні риси вдачі Лиса.
• Як жилося звірам за Лисового царювання?
• Як Іван Франко ставиться до Лиса?
• Мова героя?
• Ваше ставлення до героя казки;

III. Закріплення вивченого на уроці

Відомий український педагог В. Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемами реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукала нас казка І. Франка «Фарбований Лис».

Хвалькуватість та зарозумілість Лиса, його користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість — ось риси вдачі цього казкового персонажу, які викликають, окрім сміху, ще й осуд.

Літературні казки подібні до народних. Однак у літературної казки є свої особливості. Оповідь літературної казки підпорядкована авторській волі, і в цьому її головна ознака.

Сюжет твору може бути досить відомий, але його тлумачення, художнє наповнення, характеристика обставин та персонажів належить автору. Читач бачить те, що відбувається, очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Остаточний висновок з того, що відбувалося в казці, також робить автор.

Ще одна особливість літературної казки — не традиційна для жанру казки мова зі сталими зворотами, а індивідуальна, авторська. В І. Франка вона витончена, барвиста і трохи іронічна, пересипана народними приказками.

IV. Домашнє завдання

Підготуйтесь до виразного читання від слів «Так минув рік…» до кінця казки. Використовуйте всі відомі вам засоби виразності. Дайте розгорнуту відповідь на запитання: «Кого і за що висміяв І. Франко у казці «Фарбований Лис»»?

Урок на тему Василь Королів-Старий «Хуха-моховинка», українська література 5 клас

Мета: виховувати на матеріалі казки бажання робити добро; розкрити роль перемоги добра над злом; формувати потребу уважного ставлення до ближнього, любові до нього. Обладнання: дошка, хрестоматія, малюнки учнів.

ХІД УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання 

II. Повідомлення теми і мети уроку

III. Сприйняття матеріалу

1. Ознайомлення зі змістом казки Василя Короліва-Старого «Хуха-Мо-ховинка».

2. Питання до учнів:

• Образи яких фантастичних істот згадуються в казці? (Хухи лісові, пе-черниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні та Хо, зокрема Хо-Суковик, Лісовик.)
• Про яку Хуху згадується у казці «Потерчата»? (Левадну Хуху)
• Якою Хухою є Моховинка? (Лісовою та ще й боровинкою, бо народилася і жила в бору, де і весь її рід.)

3. Слово вчителя про добро і зло в казці.

Носії добра в казці — Хухи та Хо. Носій зла — дід, який спочатку зруйнував житло Моховинки, а потім зробив її кривою на все життя.

Та Василь Королів-Старий розриває коло зла. Коли дідові потрібна була допомога, Хуха-Моховинка забула свої образи і врятувала його та ще й покликала інших лісових істот.

У казці «Хуха-Моховинка» Королева-Старого добро несуть фантастичні істоти, а зло — людина.

У датчанина Г. X. Андерсена в «Сніговій Королеві» добро несе дівчинка Герда (людина), а зло — фантастична істота — Снігова Королева.

У француза Ш. Перро в «Попелюшці» носіями добра і зла є люди — Попелюшка і Мачуха, а фантастична істота Фея на стороні добра — Попелюшки.

4. Слово вчителя про світлий, життєствердний погляд на світ

Казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. Засуджує тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тварин. Слід пам’ятати слова з Біблії про те, що на зло потрібно відповідати добром. І тоді добро повернеться.

Питання до учнів: Що таке портрет?

5. Опис зовнішності Хухи-Моховинки. (Учні знаходять у тексті.)

«Як і всі інші Хухи, Моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають Хухи. Моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. Але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою».

«Була вона й сама пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки».

«Хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. Вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. Сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата».

• Як діти описували мамі Хуху? («…Щось таке, мов котик. Тільки то був не котик. Гарнесенький, м’якесенький. Мордочка, мов квіточка, а голосок, як у мишки».)
• Як М. Коцюбинський у казці «Хо» описав Хо? («Мов туман той, сива борода його м’якими хвилями спада аж до ніг, черкається росяної трави.

З-під білих кострубатих брів, з глибоких западин визирають добрі, лукаві очі».)

IV. Осмислення матеріалу

Завдання до учнів:

• З’ясувати, що таке гуманізм.
• Оцінити вчинки персонажів з позиції гуманізму. Хуха-Моховинка разом з іншими Хухами кличе лісника, коли дід рубає дерево; кличе на допомогу людей, коли кізка потрапила в сітку; разом з іншими Хухами допомагає дідові, коли той потрапив у біду.

Дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хатку Хухи-Моховинки, кинув сокирою, щоб убити Хуху, та тільки поранив їй ніжку. Але після того як Хухи врятували йому життя, дід змінив свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки гарне.

V. Домашнє завдання

1. Виразно читати, переказувати та аналізувати казку «Хуха-Моховинка».

2. Намалювати Хуху-Моховинку.

Урок на тему Василь Симоненко «Цар Плаксій і Лоскотон», українська література 5 клас

Мета: ознайомити п’ятикласників з цікавими сторінками життя митця, його твором «Цар Плаксій і Лоскотон»; розвивати вміння виразно читати казку; виховувати почуття доброти, гуманізму, милосердя, взаємоповаги. 

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми і мети уроку

1. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми знову поринемо у світ казкових подій, який вирує, мов нестримні журавлі, що несуть любов і надію із далеких країн на рідну землю. Таким птахом був талановитий український письменник Василь Симоненко, який залишив нам незабутній спадок: казки для дітей, поезії для юнацтва.

Учитель. Додому вам було завдання прочитати казку «Цар Плаксій та Лоскотон» В. Симоненка. Про що вона. (Учні відповідають).

2. Робота в групах.

Учні досліджують текст (діляться на V груп).

I група — «Цар Плаксій»

Запитання І групі:

1) Де знаходилася краса-країна Сльозилий, хто був її царем?

2) Зачитайте опис царя Плаксія і його сімейства.

3) Чим займалася сім’я Плаксія?

4) Зачитайте, який наказ видав цар.

5) Як карали за сміх царські посіпаки жителів країни?

6) Чому цар любив дитячий плач?

Доки інші групи з’ясовують питання, перша група малює сімейство царя Плаксія.

II група — «Дядько Лоскотон»

Запитання II групі:

1) Хто ж іще проживав у диво-царстві?

2) «Усне малювання»: яким ви уявляєте дядька Лоскотона? (Опишіть)

3) Зачитайте опис Лоскотона.

4) Чому охоронці злих законів полювали за дядьком Лоскотоном?

5) Та чи боявся їх Лоскотон?

III група — «Арешт Лоскотона»

Запитання III групі:

1) Що звелів зробити слугам цар Плаксій?

2) Яка буде за це нагорода?

3) Чого боявся Плаксій?

4) Де переховувався Лоскотон?

5) Чому не могли знайти Лоскотона посіпаки?

6) Чому саме капітан Макака спіймав дядька Лоскотона?

7) Зачитайте сцену арешту Лоскотона.

8) Намалюйте, будь-ласка, карикатуру на капітана Макаку.

IV група — «Весілля в палаці»

Запитання IV групі:

1) Допоки Лоскотон сидів за ґратами, що робилося в палаці?

2) Якими ви уявляєте справжніх наречених, і як зображає їх Василь Симоненко?

3) У чому полягає місія придворного поета? Чому він був товстий?

4) Зачитати, як вихвалявся цар Плаксій? На вашу думку, які б із відомих вам музичних інструментів звучали на весіллі Макаки і Нудоти?

V група — «Звільнення Лоскотона» і «Продовження весілля»

Запитання V групі:

1) Хто прийшов на допомогу Лоскотону в темницю?

2) Куди вирішила йти «здружена сім’я»?

3) Яким чином виявляли радість у палаці Плаксія?

4) Зачитайте, як здолав Лоскотон Плаксія.

5) Як уплинув сміх на рідних і придворних царя?

6) Чому, на вашу думку, переміг Лоскотон?

7) Хорове читання маршруту в країну Лоскотона.

3. Підсумкова бесіда.

1) Чи сподобався вам цей твір і чим?

2) Чого навчає нас ця казка?

3) Назвіть казкові елементи твору.

4) Чи потрапляли ви в країну Плаксія і Лоскотона? Де було вам краще і чому?

5) Як, на вашу думку, казка — це вигадка чи дійсність? Чи траплялися у вашому житті казкові елементи?

А в зошити занотуємо тему казки й основну її думку.

4. Заключне слово вчителя.

Цей твір вчить мудрості й розсудливості, сміливості й власного світосприймання. Нехитрий сюжет казки обростає веселими подробицями, дотепними зворотами, випромінює життєрадісне світобачення.

II. Оголошення балів успішності

III. Домашнє завдання

• Виписати з літературознавчого словника пояснення термінів віршована мова, рима, строфа (для юних літературознавців).

• З’ясувати значення власних імен, топонімів у творі (для юних лінгвістів).

Урок на тему В. Симоненко «Цар Плаксій і Лоскотон». Характеристика дійових осіб твору, українська література 5 клас

Мета: охарактеризувати дійових осіб казки, їх спосіб життя і поведінку; з’ясувати літературознавчі терміни «віршована мова», «рима», «строфа», виховувати гуманіста, патріота; розвивати естетичні смаки п’ятикласників.

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми і мети уроку, мотивація навчання

Учитель. Між фольклорною і літературною казкою, як відомо, існує велика відмінність. Фольклорна казка, відшліфована віками, поєднує в собі простоту, наївність, безмежне багатство уяви. Вона — це відбиток досвіду поколінь. А літературна казка представляє самого автора: риси його характеру і стилю.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Гра «Карусель»

Запитання учасникам:

1. Яка різниця між прозовою та віршованою мовою?

2. Навести зразок віршованої мови.

3. Чим користуються поети під час написання поезій?

4. Чи використав риму В. Симоненко у казці? Наведіть приклади.

5. Що таке строфа?

6. Зачитайте приклади строфи.

III. Сприймання й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Бесіда.

• Який спосіб життя вели дійові особи казки?
• Які вчинки притаманні персонажам твору?
• Чи можемо розділити їх на групи? Як саме? За якими ознаками?

2. Робота в групах.

Учні об’єднуються у дві групи. Завдання для груп (написані на дошці).

I група

1) Яким був Плаксій?

2) Зачитайте портрет царської сімейки.

3) Як ви оцінюєте вчинки царя?

4) Якими виступають царські посіпаки?

5) Чи викликають у вас відразу царські посіпаки і цар?

II група

1) Яким був Лоскотон?

2) Зачитайте опис дядька Лоскотона.

3) Різниця між царем та дядьком Лоскотоном.

4) Чому дядько мав багато друзів серед бідняків?

5) Чим приваблює образ Лоскотона?

Учитель. А зараз слово лінгвістам. З’ясовуємо топонім «Сльозо-лий», власні назви Лоскотон, Плаксій, Нудота, Плакота, Вай-вай, Ма-кака-забіяка.

3. Робота в зошитах.

За допомогою вчителя діти складають схему «Я — концепція».

4. Проблемні питання.

1) Чому Лоскотона Василь Симоненко показав у образі дядька, а не хлопчика, дідуся?

2) Що стало причиною «самознищення» капітана Макаки?

3) Чому веселий Лоскотон «носить дітям сміх у розмальованій торбині»? Згадайте Дідуся Мороза, святого Миколая, адже вони теж мають такі торбини. Про що це свідчить? (Про гостинність)

4) Кажуть, що сміх продовжує життя. А яка ваша думка?

5) А чи можна купити або продати сміх?

5. Міжпредметні зв’язки. Слово вчителя.

Відповідь на це питання ви можете отримати у героя повісті відомого німецького письменника Джеймса Крюса «Тім Талер, або Проданий сміх».

Тім Талер продав свій сміх, отримавши багатство і незалежність, але щастя так і не знайшов. І тільки друзі допомогли йому повернути втрачений сміх. Тому будьмо обачні у своєму виборі.

IV. Оцінювання учнів

V. Підсумок уроку

Сьогодні наш човен знань вирушив у казкові мандри, так як вирушав багато років тому для Симоненкового сина Лесика і внучки Мирос-лавки. Нехай несуть його нестримні хвилі вперед, а ми, його пасажири, візьмемо із собою веселого дядька Лоскотона і силою сміху будемо викорчовувати будь-яке зло, що стоїть на шляху добра і справедливості.

VI. Домашнє завдання

Скласти усний твір-роздум «Для чого людині сміх».